ГЕС Вікторія-Фоллс
| ГЕС Вікторія-Фоллс | |
|---|---|
| 17°55′50″ пд. ш. 25°51′37″ сх. д. / 17.93080000002778007° пд. ш. 25.86030000002777740° сх. д.Координати: 17°55′50″ пд. ш. 25°51′37″ сх. д. / 17.93080000002778007° пд. ш. 25.86030000002777740° сх. д. | |
| Країна |  Замбія |
| Адмінодиниця | Livingstone Districtd |
| Стан | діюча |
| Річка | Замбезі |
| Каскад | каскад на Замбезі |
| Початок будівництва | 1936 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1938 – 1972 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 108 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 107 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 14 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 14 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х1,1 + 2х3 + 10х10 МВт |
| Власник | Zambia Electricity Supply Corporation (ZESCO) |
| Оператор | ZESCOd |
  ГЕС Вікторія-Фоллс | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Вікторія-Фоллс – гідроелектростанція у Замбії на прикордонній із Зімбабве річці Замбезі (басейн Індійського океану). Розташована вище від ГЕС Кариба, становить верхній ступінь в каскаді, при цьому в подальшому нижче від Вікторія-Фоллс планується спорудження ГЕС Batoka Gorge.
Ліцензію на використання гідроенергетичного потенціалу Замбезі в районі всесвітньо відомого водоспаду Вікторія видали компанії Victoria Falls and Transvaal Power ще у 1906 році. Втім, будівництво ГЕС почалось лише за три десятиліття та завершилось введенням у 1938-му двох турбін потужністю всього по 1,1 МВт. Такий показник був вельми замалим в порівнянні з потенціалом району, навіть якщо враховувати вимоги уряду щодо уникнення жодного суттєвого впливу (включаючи візуальний) на водоспад. У 1949-му зазначена компанія продала проект уряду Північної Родезії (яка невдовзі стала Замбією).
В 1956-му ГЕС розширили за рахунок ще двох турбін потужністю по 3 МВт (разом з першими носять назву Станція А), а в наступному десятилітті спорудили підземний машинний зал Станції В, який обладнали шістьма гідроагрегатами по 10 МВт. Нарешті, в 1972-му додали Станцію С, обладнану чотирма турбінами по 10 МВт.
Всі ці черги працюють за однією й тою ж схемою. Незадовго перед водоспадом обладнано виступаючий у річку на півсотні метрів водозабір, від якого через лівобережний гірський масив прямує тунель-канал довжиною 1,1 км. Після Вікторія-Фоллс він завершується водозливною греблею, за якою вниз до річки розташований каскад штучних водоспадів. На пів-дороги від тунелю-каналу вправо відгалужується менший дериваційний канал, котрий переходить у напірні водоводи до машинних залів.
ГЕС обладнана турбінами типу Френсіс, що працюють з напором у 107 метрів.[1][2]
У 2000 році Станція А зупинилась через поганий технічний стан, проте станом на 2008-й пройшла реабілітацію та була повторно введена в експлуатацію.[3]
Можливо також відзначити, що Зімбабве планує спорудити гідроелектростанцію з свого боку водоспаду (станом на 2017 рік до реалізації цього проекту справа не дійшла).
- ↑ Roberts, Peter. To the Victoria Falls - The Victoria Falls Power Scheme. www.tothevictoriafalls.com (en-gb) . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Victoria Falls Run of River Hydro Scheme. clairemchapman (амер.). 1 вересня 2011. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Refurbishment: Renewing Veteran Assets and Securing New Megawatts in Zambia and Nicaragua. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.